Національна Спілка Письменників
# # # # # #
 Письменницький довідник  

Мовна політика

Мовна політика – складова діяльності  держави 

  Дискусійна трибуна газети "Україна Бізнес", №6, 2008 рік 

  "Мовне питання" для України – така собі запущена хвороба: лікувати довго і нудно, але й забути про неї не виходить  

  Державний орган з мовної політики, про необхідність якого в різних колах говорять вже багато років, незабаром може з'явитися. З відповідним листом до уряду 15 січня звернувся Віктор Ющенко. Ця ініціатива президента поки що, як не дивно, не спричинила обговорення ні в ЗМІ, ні навіть в зацікавлених колах. Немає поки і офіційної відповіді від самого уряду. А перспектива появи такого органу Вперше за багато років виглядає досить реальною.

  Немає сумнівів, що в разі, якщо це все-таки станеться, чергова хвиля "мовного збурення" таки підніметься. Водночас є побоювання, що це станеться пост-фактум: державна структура вже функціонуватиме: "цілі визначені, задачі поставлені", сигнал до роботи даний. Тож громадськість зможе долучитися до дискусії лише у вже, на жаль, усталеному у нас для кожного "мовного питання" форматі – або критикуючи ("все не так роблять") або підтримуючи ("нарешті почали робити хоч щось").

  Поки ж цього не сталося, є надія на дискусію зовсім іншого плану. В ній мали б взяти участь ті, хто переймається долею українською мови і ті, хто твердить про порушення прав російськомовних; представники держави, громадських організацій та просто особи, чия діяльність в цій галузі вже принесла всім видимий позитивний результат.

  Чи не основним учасником цієї дискусії мали б стати представники експертного середовища – передусім ті, хто фахово займається дослідженням мовної політики, а не "живе в телевізорі" і коментує будь-яке питання, а разом з ними – юристи, економісти, фахівці з державного управління та масових комунікацій.

  Предметом цієї дискусії мала би стати державна мовна політика, її мета, цілі та принципи, її пріоритетність (порівняно з іншими питаннями) для держави та суспільства і, отже, обсяг ресурсів, які держава і суспільство готові виділити на розв'язання мовних проблем. Адже у світі мовні проблеми ��же давно стали предметом ґрунтовних (справді наукових, а не емоційно-публіцистичних!) досліджень, а мовна політика – такою ж звичною складовою діяльності держави, як енергетична, зовнішня чи аграрна політика. Як і будь-яка інша галузь державної політики, регулювання мовної сфери супроводжується пошуком головних проблем, що у ній існують, і намаганням знайти якомога ефективніші шляхи до їх розв'язання.

  Створення органу, що опікувався б мовними питаннями, дає шанс для появи і в Україні продуманої і ефективної державної політики. І ця ефективність буде тим більшою, чим більше відповідей щодо його подальшої діяльності ми отримаємо до того, як він почне діяти. Тож спробуємо поставити самі запитання і подумати над можливими відповідями. Створення кожного органу розпочинається, звісно ж, з його назви. На перший погляд назва – справа не першорядної ваги, але тільки на перший. Адже у назві державної структури має бути відображена її компетенція – зокрема, те, чим вона має і чим не має займатися.

  Мовною політикою найчастіше опікується орган, що називається комісія, департамент чи міністерство мовної політики. Втім, названа так структура бере на себе відповідальність за всю сферу мовної політики і обов'язок здійснювати свою діяльність із загальносуспільного інтересу в мовній сфері. Тож сконцентрувавшись на, наприклад, підтримці однієї мови в багатомовній країні, департамент (чи комітет) мовної політики відразу ризикує зазнати критики або за бездіяльність в інших сферах, або і в упередженості.

  Дуже часто в назві організації відображають головний пріоритет мовної політики – наприклад, збереження багатоманітності і рівноправності мов, або підтримка мов, слабших за інші - Європейське бюро менш поширених мов. Втім, практика створення органу для підтримки якоїсь однієї мови також дуже поширена. Так, в Уелсі діє Рада валійської мови, а в Квебеку - Офіс французької мови.
  В нашому випадку вибір буде робитися між, умовно кажучи, департаментом мовної політики і комітетом з підтримки української мови. У першому випадку від новоствореного органу вимагатимуть як підтримки української мови, так і всіх інших мов, зокрема, вимираючих (караїмська, ідіш), а також стежити за дотриманням мовних прав всіх громадян. Другий варіант дозволить сконцентрувати ресурси на справді найактуальнішому напрямі, проте викличе зливу закидів - передусім з боку так званих захисників російської мови.

  Друге питання - правовий статус такого органу. Він може бути прописаний в Конституції чи спеціальним законом, а може бути створений за рішенням уряду чи окремого міністерства. Так, Консорціум мовної нормалізації Каталонії створений рішенням уряду цієї іспанської провінції.

  Очевидно, що в українських реаліях закріплення на законодавчому рівні означатиме чіткішу компетенцію та більшу незалежність і життєздатність структури , адже для її ліквідації чи докорінної трансформації в разі зміни влади недостатньо буде розпорядження міністра чи постанови Кабміну. Проте цей шлях триваліший, якщо не сказати нереальний - згадаймо бодай десятки проектів нового закону про мови, жоден з яких так і не став законом. Напевно, реальніше створення за рішенням Кабінету міністрів чи окремого міністра – тоді він функціонуватиме як підрозділ відповідного міністерства. В такому випадку вироблення і здійснення мовної політики як програми з стратегічними цілями та системною діяльністю супроводжуватиметься значними ризиками.

  Порядок формування нового урядового органу - третє важливе питання. До його складу, вочевидь, призначатимуть, а не обиратимуть. Проте механізм призначення може бути різним – рішенням однієї особи (якогось міністра), однієї гілки влади (Кабінету міністрів), чи різних гілок – за прикладом Національної ради з телебачення і радіомовлення чи Конституційного Суду.

  Порядок призначення закладатиме не лише стабільність, зваженість та внутрішню однорідність органу, а й присутність чи неприсутність в його складі альтернативних і незалежних точок зору.

  Внутрішня структура, обрання керівництва та механізм ухвалення рішень – наступні питання. Адже орган може функціонувати за принципом ради і приймати рішення колективно – зокрема, обирати керівника, або бути комітетом, рішення якого визначатимея саме його керівник.

  У першому випадку рішення будуть максимально зважені і продумані, але неминучі внутрішні суперечки та нескінченні обговорення. У другому – робота значно злагодженіша, продуктивніша і оперативніша, однак існує ризик непродуманих кроків і закидів в суб'єктивності.

  Досі ми говорили про робочі питання внутрішньої роботи самого органу. Перейдемо тепер безпосередньо до його можливого впливу на мовну ситуацію. Чи не найважливіше питання - мандат, з яким діятиме новий (гіпотетичний поки що) "мовний орган". Чи буде він суто дорадчим і напрацьовуватиме рекомендації для виконавчої влади чи, може, і законодавчої теж? Чи він буде повноцінним органом виконавчої влади з відповідними повноваженнями і якщо так, то у яких сферах і в чому саме полягатимуть ці повноваження? А, може, він буде наділений також контрольними функціями – якщо так, то якими саме?

  Може, стежитиме за чистотою мови (як пропонувалося в одному з проектів концепції державної мовної політики) чи відсотковою присутністю мов у різних сферах? Чи лише відстежуватиме зміни в мовній ситуації, не втручаючись в неї?

  Досвід інших країн також не дає універсального рецепту. Так, у Квебеку з контролем пішли, мабуть, найдалі – мовна структура цієї канадської провінції може оштрафувати власника англомовного сайту, який не має франкомовної версії. У вже згадуваній Каталонії акцент роблять на впровадженні конкретних проектів, мета яких – збільшити вживання каталонської в суспільстві. А деякі інші держави взагалі уникають прямого втручання у мовну сферу, натомість надають ґранти громадським організаціям, які виконують поставлені державою пріоритети разом з нею чи навіть "замість" неї.

  Підходимо до найважливішого – пріоритетів. Питання дуже непросте, навіть якщо визначена компетенція і мандат нового "мовного органу". Припустимо, головною метою обрана "підтримка української мови". Але на чому треба зосередитися: добиватися зростання україномовності загалом чи прагнути, щоб українською мовою максимально володіли і користувалися перспективні групи –діти і молодь?

  Що важливіше – щоб українська була якомога більше поширеною по всій країні, чи сконцентрувати ресурси на найпроблемніших областях? А, може, навпаки, для збереження української потрібно зберегти ті україномовні середовища, що вже існують – наприклад, в містах Західної України?

  І при вимірюванні "україномовності" що взагалі брати за головний індикатор і чого домагатися: щоб українською володіли (писали? читали? розмовляли?), чи щоб нею користувалися?

  Всі питання, що розглядалися вище – лише попередня стадія. Після неї має початися реальна діяльність. Тобто не просте "функціонування" з паперотворчістю, нарадами і освоєнням бюджетних коштів, а конкретні заходи, що мають на меті досягти поставлених цілей. Ці заходи, як вже йшлося вище, можуть бути найрізноманітнішими, і мають бути диференційовані як за областями, так і за віковими та соціальними групами, а також різними сферами.

  Почати можна було з того, що державі зробити найлегше – змусити (чи створити умови – кому що до вподоби) вивчити державну мову державних службовців. А ще – поліпшити умови викладання української по всій країні, а особливо на Сході і в Криму, закупити для місцевих бібліотек хоча б трохи сучасних і цікавих україномовних книжок. На таке навіть у назлостивіших українофоібів не знайдеться аргументів для критики.

  Втім, засоби і конкретні заходи, звісно ж, залежатимуть від виділених державою ресурсів. Проте у держави, є й інші ресурси, окрім грошей. Адже сумнозвісний адміністративний ресурс може проявлятися не лише в примусі і тиску, а й в сприянні та підтримці – наприклад, відкриття сучасної україномовної книгарні в центрі Донецька, або україномовного радіо в Херсоні.

  Дивлячись об'єктивно, перед тими, хто візьме на себе тягар вироблення і впровадження мовної політики, розгорнеться неозоре поле, адже мовної політики в державі досі не було – лише траплялися якісь поодинокі заходи та ініціативи, що так чи інакше зачіпали мовну сферу. Але в цьому полі треба виставити чіткі орієнтири, тобто за кожним пріоритетним напрямом мають бути конкретні індикатори. Саме вони дозволять постійно оцінювати, чи виконуються поставлені завдання, і чи найкращі обрано засоби – як самим виконавцям, так і усім зацікавленим. Бо інакше у перших неодмінно виникне природне людське бажання займатися всім, ні за що конкретно не відповідаючи.

  Розумію, що останні рядки в застосуванні до нашого державного апарату можуть викликати скептичну посмішку. Втім, може й у нас не все так погано, як ми вважаємо? От, наприклад, Юлія Тимошенко заявила, що визначення пріоритетів, встановлення чітких показників успішності і постійний моніторинг ефективності – це не мрії, а будні наших міністерств. Чи так це насправді - поки можуть сказати лише самі урядовці, але факт, що принаймні уявлення про планомірну і орієнтовану на результат роботу вже присутні. Тож шанси на їхнє впровадження в мовній політиці все-таки є.

  "Мовне питання" для України – така собі запущена хвороба: лікувати довго і нудно, але й забути про неї теж не виходить.

  Лист Президента – перший обнадійливий сигнал: існування проблем в мовній сфері і необхідність її регулювання нарешті визнане. Але чи розуміє влада, що випадок складний, і впоратися тут не зможе жоден, навіть найталановитіший лікар, що потрібен консиліум?

  І друге: що мовні проблеми – це проблеми не самої держави, а проблеми суспільства? А відтак дискусія щодо мовної політики і відповідального за неї державного органу – це не лише шквал критики, а й нові сенси та ідеї?

  Так, дискусія виникне в будь-якому разі – хай навіть після цієї статті. Але чи буде в цій дискусії конструктив і намагання шукати відповіді замість марного переконування опонента в його неправоті - залежить не лише від держави, а й від кожного з нас. 

  Станіслав ШУМЛЯНСЬКИЙ 
  політолог, журналіст, керівник онлайн-радіостанції
  Хвиля української музики "Молоде радіо"


Коментарі:
10.07.2008 Автор: Анна
  • Мені чомусь здається, що в нашої нації просто не викоренити потреби подискутувати з будь-якого питання, так гаряче відстоювати якусь позицію, б'ючи себе кулаком в груди, знаючи, що "ось так треба і отак". Ні, не буде в нас ніколи діла. Скільки би ми не говорили... Бо є запальні слова, а є гола правда. Є щоденні ситуації в метро, тролейбусах, автобусах, в магазинах, на дитячих майданчиках - скрізь і усюди - які підтверджують нашу неготовність стати на вищий ступінь, мою неготовність теж, на жаль. Трохи недоречно, але від щирого серця.
05.12.2008 Автор: Чугай Ігор
  • Я згадую Погасли всі дні романтичні, Пішли, мов забули мене. Чому? - я питаю. Навіщо? - Ніхто, як і я, не збагне. Так легко мені, як згадаю Дитинство цікаве й смішне, Немов поринаю до раю І серце тривожно цвіте. Я згадую хлопця малого З веснянками років восьми, До другого класу з любов"ю Він йшов, як на свято весни. Дівчат він соромився дуже, Боявся щось зайве сказать... - Мій ніжний, малесенький друже, Як швидко ці роки летять!..
20.07.2011 Автор: Gytha
  • How could any of this be bteetr stated? It couldn't.
24.07.2011 Автор: willowxxx
24.07.2011 Автор: mlausch
24.07.2011 Автор: ramidudu
25.07.2011 Автор: cmoisandico
25.07.2011 Автор: acidslice
25.07.2011 Автор: brittsz
05.08.2011 Автор: kkk7hh
09.08.2011 Автор: with7bullets
09.08.2011 Автор: unacarafea
10.08.2011 Автор: ksuhuh
12.08.2011 Автор: OldRedleg
14.08.2011 Автор: hiljuicyxo
15.08.2011 Автор: phloprox
16.08.2011 Автор: jonnykermode
18.08.2011 Автор: ZoeyKiss
27.10.2011 Автор: Віктор Борківський з роду графів Дунін-Борковських
  • Прокуратура Печерського району м. Києва, 14.03.05р, № 4993. Борківському В.В.. Пр��куратурою розглянуто Вашу скаргу з приводу незаконного заволодіння майном ТОВ "Фнміда" гр-м Яворівським В.О.. Матеріали, на підставі яких, по Вашій 01.02.2005р Печерським РУ було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вивчені та у зв’язку з їх суттєвою неповнотою, з письмовими вказівками направлені до райуправління міліції для проведення додаткової перевірки. Після проведення додаткової перевірки про прийняте рішення Вам буде повідомлено Печерським РУ. Прокурор А.Г. Василевський. Відповідь із "соломоновим" рішенням не забарилося. Печерське РУ ГУ МВС України у м. Києві № 54/вх2320 від 22.03.2005р, гр-ну Борковському В.В.. Шановний Вікторе Вікторовичу! Повідомляємо, що Ваша заява співробітниками Печерсько РУ розглянута. Враховуючи те, що в діях керівництва НСПУ (злодія Яворівського) вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 356 КК України, у відповідальності зі ст. 27 КПК України щодо дій, якими завдано шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить право підтримування обвинувачення, а також те, що досудове слідство по таким категоріям справ не проводиться . Для захисту своїх прав Вам необхідно звернутися до суду в порядку приватного звинувачення. З повагою, начальник Печерського РУ В.А. Літяга.
27.10.2011 Автор: Віктор Борківський з роду графів Дунін-Борковських
  • Прокуратура Печерського району м. Києва, 14.03.05р, № 4993. Борківському В.В.. Прокуратурою розглянуто Вашу скаргу з приводу незаконного заволодіння майном ТОВ "Фнміда" гр-м Яворівським В.О.. Матеріали, на підставі яких, по Вашій 01.02.2005р Печерським РУ було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вивчені та у зв’язку з їх суттєвою неповнотою, з письмовими вказівками направлені до райуправління міліції для проведення додаткової перевірки. Після проведення додаткової перевірки про прийняте рішення Вам буде повідомлено Печерським РУ. Прокурор А.Г. Василевський. Відповідь із "соломоновим" рішенням не забарилося. Печерське РУ ГУ МВС України у м. Києві № 54/вх2320 від 22.03.2005р, гр-ну Борковському В.В.. Шановний Вікторе Вікторовичу! Повідомляємо, що Ваша заява співробітниками Печерсько РУ розглянута. Враховуючи те, що в діях керівництва НСПУ (злодія Яворівського) вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 356 КК України, у відповідальності зі ст. 27 КПК України щодо дій, якими завдано шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить право підтримування обвинувачення, а також те, що досудове слідство по таким категоріям справ не проводиться . Для захисту своїх прав Вам необхідно звернутися до суду в порядку приватного звинувачення. З повагою, начальник Печерського РУ В.А. Літяга.
Додати коментар
Ваше ім'я:
Ваш e-mail:
Введіть текст коментаря:
Текст на зображенні:
#
09.03.2008 Постанова Про присудження Національної премії України  імені Тараса Шевченка 2008 р.  ... 06.02.2008 Сумне і радісне – поруч... Володимир Захожий  Цими днями відзначає свій ювілей член Національної спілки п... 01.01.2008 В ім`я майбутнього В ім'я майбутнього                6-8 грудн�... 12.12.2007 Приємні вісті з Македонії ... 13.11.2007 Листопад 2007 6 вівторок 8четвер «Молодий вівторок». «Дитячі книжки» чи «книжки для дітей»? Веде ... 13.11.2007 "Калиновий гай" ровесника незалежностi З ініціативи Президента Віктора Ющенка 2007 рік в Україні оголошено Роком вшанува�... 13.11.2007 Оце так наглядачi Кабмін гідно відзначив 90-ту річницю петроградського перевороту, прийнявши поста... 23.10.2007 Хто реалізує заклик не ходити по газонах людської душі?   Критика   Хто реалізує заклик не ходити по газонах людської душі? ... 15.10.2007 AGREEMENT        AGREEMENT on establishment of the International Association of Writers' Unions " WORD ... 15.10.2007 Угода про утворення Міжнародної асоціації письменницьких спілок "Слово без кордонів"                          &... 10.10.2007 Звернення учасників Міжнародного письменницького форуму "Слово без кордонів" до Президента Грузії Михайла Саакашвілі                         П�... 1.10.2007 "А в душі - весна" "А в душі - весна" Нотатки з ювілейного вечора Олекси Ющенка  &... 1.10.2007 Мозаїка дорожніх зустрічей Дерева, які називаються „ребека”...  Василю Довжику...  Нас час не ... 1.10.2007 Анонс на жовтень 2007 року Будинок письменників України       ... 7.7.2007 Дні пам  (До 70 річчя від дня смерті поета)            Богдану-І... 7.7.2007 Відійшов у вічність Євген Попович           Відійшов у вічність Євген Попович. Зазнала  вели... 7.7.2007 Указ Президента України про відзначення державним 1.     Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня – Переб�... 7.7.2007 30 000 гривень за кращий твір року Положенняпро літературну премію Національної спілки письменників України та фо... 7.7.2007 Про ситуацію довкола видавництва "Український письменник"       З моменту призначення А.Савчука директором видавництва “Укр�... 11.11.2007 … і Гранословіє пошли При НСПУ працюють творчі комісії. Будинок письменників організовує та проводи...
Книжковий супермаркет Nedstat Basic - Free web site statistics # TNT-43 Banner Valid XHTML 1.0 Strict