Національна Спілка Письменників
# # # # # #
 Письменницький довідник  

Мова без табу

Опитані письменники вітають появу словника нецензурної лексики української мови. "Такі книги, звичайно, потрібні – вони дають значимість предмету, що обговорюється. Оскільки виходить, що явище є, а наука його ігнорує. А між цим предмет цей легкий і доступний для вивчення і дослідження в любому пивбарі", - відмічає Лесь Подеревянський. 

Леся СТАВИЦЬКА: Треба долати табу в собі


Розмова Дмитра ДЕСЯТИРИКА зi Лесею СТАВИЦЬКОЮ
на сторінках газети
"День" №19, субота, 2 лютого 2008 

 

ФОТО З АРХIВУ «Дня» 


 







О тже, сталося те, що мало статися вже давно. У київському видавництві «Критика» вийшла книжка «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» — або, простіше кажучи, словник українського мату та грубої лайки.

Можна скільки завгодно вправлятися у складанні од про солов’їну та цнотливу українську мову, слати прокльони на адресу «манкуртів» та «агентів п’ятої колони», що оту солов’їність паплюжать. Але мова — то живий організм, усі частини якого необхідні для нормального функціонування єдиного цілого. І намагання відтяти одну з тих частин аж ніяк не сприяє відродженню та розвою мови, чим так опікуються професійні українці.

«Українська мова без табу» — видання в багатьох аспектах унікальне. Фактично це перше дослідження української нецензурної лексики, виконане на академічному рівні. А втім, то не дивина, адже «Критика» відома не тільки грунтовною підготовкою та високою видавничою культурою своїх проектів, а й постійними інтелектуальними інноваціями та відкриттям нових, досі нерозвіданих тем.

Новий словник — це подорож тою українською, про яку ��и хотіли знати, але боялися спитати. «Тих самих» слів там відносно небагато, та й вони здебільшого є складовими надзвичайно дотепних, соковитих, влучних висловів. Багато чого можна процитувати і на газетній шпальті — але краще за все зазирнути в сам словник. Будь-якому неупередженому шанувальнику це дасть справжню насолоду: близько 5000 слів і стійких словосполучень, довідки про походження та історико-культурні коментарі, випадки нестандартного вживання... Це воістину жива мова — суперечлива, гостра, енергійна, неймовірна смішна — і прекрасна.

Автор словника Леся Ставицька — доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАНУ. Вона є автором низки мовознавчих монографій, таких як «Естетика слова в українській поезії 10—30 рр. ХХ ст.» (2000), «Жанри і стилі в історії української літературної мови» (1989, у співавторстві), а також сенсаційного «Короткого словника жаргонної лексики української мови» (2003). «День» доволі докладно писав про останнє видання, тоді ж ми опублікували інтерв’ю з пані Лесею (6 лютого 2004р.). А сьогодні пропонуємо бесіду з дослідницею про нову книгу, яка викличе, вочевидь, набагато гостріші дискусії, ніж будь-яка попередня робота Ставицької.

— Одразу до етимології. Звідки мат в українській мові? Адже побутує думка, що наша мова надзвичайно цнотлива, а вся нецензурщина — то є суцільні запозичення з російської чи навіть татарської.

— Це абсолютний міф, і в передмові я про це докладно пишу. У Росії приблизно у 1865 році був виданий «Словарь эблематико-энциклопедический татарских матерных слов и фраз». Характеристика внесеної у словник лексики і фразеології як «татарських» слів пов’язана з тим, що це означало «будь-які нехристиянські», «чужі». Нічого дивного в цьому немає, адже в буденній етносвідомості національне чуже асоціюється з поганим. Інакше кажучи, оскільки це були погані слова, то заголовок словника кваліфікував їх як буцімто (монголо)-татарські, тобто чужі, непотрібні, непристойні. З того часу за ними закріпилася така слава. І цей міф виявився дуже живучим — аж до цього часу вважають, що все це принесли до нас монголо-татари. До речі, українська приказка «лаятися по- московському» (лаятися матірно) має ту саму природу, бо погані слова приписуються росіянам, що дозволяє дистанціюватися від них, а українській мові виглядати кращою, пристойнішою.

— Так звідкіля ж ці слова у нас?

— Насправді, всі слова, які прийнято називати «матом», — праслов’янського походження, і первісно вони не мали негативного змісту. Їхня етимологія невинна, але, оскільки в культурі накладена заборона на тілесний низ, то й відповідно слова, які позначали тілесний низ та його функції, стали непристойними.

— Наскільки я знаю, цей словник породжений не завжди адекватним сприйняттям твого «Словника жаргонної лексики української мови», виданого у 2003 році. У чому була проблема?

— Тільки-но з’явився словник жаргону, переважна більшість читачів одразу сприйняли його як словник мату, лайки, і для них це був прорив у цнотливості нашої мови. Там, за винятком кількох слів як мого (каюсь!) недогляду, не було ані матюків, ані їхніх похідних. Сексуальний сленг був, але сленг сам по собі — то евфемізм самого непристойного слова на позначення статевої сфери людини. Гадаю, що самі тлумачення могли справити враження, що це словник мату. Артикулювання сфери тілесного низу, хай і через нормативну мову, але втілене в писемному вигляді — адже для нашого народу те, що написане, має сакральний зміст, — спричинило, очевидно, таку реакцію. Коли я розмовляла з журналістами чи брала участь у ток-шоу, то в словнику жаргону бачили, насамперед, вербальну «полуничку». Звісно, гортаючи, вони бажаного не знаходили, хоча й дуже хотіли. І тоді починали мене провокувати різними способами, аби я промовила вголос міцне слівце. Я таки добряче втомилась пояснювати різницю між жаргоном комп’ютерників, автомобілістів, школярів, учнів і матом. Довелося сісти й написати той словник, якого, як було видно, так не вистачало ��поживачам лексикографічної продукції.

— Які джерела ти використовувала?

— Я знала про існування лексикографічних зібрань непристойної лексики в слов’янському світі, в американській культурі. З інтересом вивчила напрацювання поляків, чехів, сербів, величезний американський досвід. І уклала словник, залучивши, звичайно, фольклор і всі доступні джерела, що могли ілюструвати обсценний і разом з тим еротичний простір української мови.

— Щодо фольклору можна трохи детальніше?

— Переважно це був український сороміцький фольклор — надзвичайно багатий, цікавий, регіонально й навіть концептуально розмаїтий. Наприклад, сороміцький фольклор Східної України, — видання, підготовлені до друку Миколою Сулимою, Михайлом Красиковим. І трошки інший за своїм духом закарпатський русинський фольклор — «Русинський ерос», «Коломийки Прикарпаття». Також я використовувала записи усних висловів, які мені надавали люди, я й сама записувала ці тексти в Києві, на Полтавщині, всюди, де мені доводилось бувати. Я цілком свідома того, що словник може бути набагато ширший за рахунок навіть тільки усної мови, але для цього знадобився б не один десяток років. Разом iз тим постійно з’являються ідеї щодо інших словників. Моя наукова совість підказує нагальну необхідність створення словника української розмовної мови, питомої, необсценної української лайки, перекладних словників...

— З твоїх слів виходить, що роботи тут вистачить ще не одному поколінню філологів...

— Мова — це безодня, і вона свідчить про себе як про безодню, і дуже б хотілося хоч трохи своєю працею розкрити ті нові лексичні шари, що так необхідні й професійним філологам, і письменникам, і перекладачам, і журналістам. Сама джерельна база «Словника нецензурної лексики» охоплює кілька тих безодень: оригінальна, перекладна література, усна мова, тексти, які творяться сьогодні, весільні сороміцькі пісні, які зараз у селах співають... Мені б не хотілося бути самотньою на цьому плацдармі. Мусять з’являтися дослідження — лексикографічні, описові, наукові. Ми повинні говорити про мову, якою вона є. Адже філологія, буквально — це любов до слова. І, як сказав Сергій Аверінцев, йдеться насправді про інтелектуальну любов. Ми можемо любити тексти тисячолітньої давнини, можемо любити мову повії, двірника, міністра, бомжа. Але це дистантна любов. Як дослідник — я себе завжди дистанціюю від продуцента і носія цього коду, як і взагалі носія мови. Як лінгвістові — мені однаково цікаві й вишукані тексти української поезії, і політичний дискурс дебатів у парламенті, і мова соціальних низів, і мова дитини, яка щойно почала говорити, і мова затятого лайливця... Я вивчаю це настільки, наскільки це зачіпає мої емоції, мій інтелект. І та інтелектуальна любов мене зобов’язує фахово підходити до аналізу тих мов, хоч би кому вони належали. Найлегше звинувачувати когось у незнанні мови чи бідкатися з приводу її бідності. Я своїм професійним обов’язком, вважаю придумувати і створювати нові словники, аби менше було суржику, щоб легше було віднайти український відповідник для, здавалось би, «неперекладного» з однієї мови на іншу.

— До речі, щодо перекладних та запозичених слів. Ти ж не станеш заперечувати, що в тебе зустрічаються цілком літературні слова, яскраво іноземні за походженням — адюльтер, альфонс тощо. Хіба вони повинні там бути?

— Але ж у передмові зазначено, що словник охоплює не тільки обсценізми, а й евфемізми і сексуалізми. Є тілесний низ і відповідне семантичне поле, і є евфемізми, існує приобсценна лексика. До речі, словник сексуалізмів — то мала б бути окрема праця, що включала б і спеціальні фрейдистські терміни, і психоаналітичні поняття... Я ж відібрала до «Мови без табу» тільки те, що стосується репродуктивної функції, статевих стосунків, еротичного простору людини.

— Продовжуючи літературну тему: я помітив, що ти багато цитуєш з нашого сучасного красного письменства.

— Так, дуже багато. В основному завдяки вибухові демократизації українського літературного письма, що бере початок у 90-х роках минулого століття. Слово стало вчинком, опором системі, художній ідеології. Якщо у словнику жаргону я оминула обсценний шар, то тут він оприявлений максимально: брались до уваги сучасні жіночі й чоловічі тексти, почасти література ХIХ століття. Але мені не вдалося, на жаль, охопити всю перекладну літературу, де також є цей потужний лінгвістичний ряд, узяти хоча б «Піаністку» Ельфріди Єлінек в українському перекладі. Це теж важливе джерело, яке поповнюватиме наступні видання, і словник може мати трохи інше обличчя.

— А хто з наших літераторів уживає лайку найактивніше?

— Мені важко назвати одного автора. Уживання цієї лексики так чи інакше асимілюється стилістикою письменника, його естетико-прагматичними настановами, комунікативними стратегіями персонажів і, звичайно ж, концептуальним ставленням письменника до світу взагалі. Скажімо, стиль Юрія Андруховича, його іронія й самоіронія по-своєму асимілюватимуть «незаконну» мову. Мені подобається його «Таємниця», де обсценність, вмонтована у спогади про совкову реальність, в якій він сформувався, чи в особистісну інтимну сферу, увиразнює його емоційні вузли стосунків із дійсністю. А якщо про Сергія Жадана говорити, там інша естетика лайки. Його герой хоче через непристойну лайку порозумітися з дійсністю, примирити двосвіття: світ, в якому він живе, інтимний мікрокосм і життя з його, як він пише, «клінічною мудакуватістю». Ми бачимо, як він відповідає життю на його нахабність, несправедливість футбольним «голом», за чим стоїть метафізика лайки взагалі. Бунт можна виразити девіантною поведінкою (фізичне насильство, алкоголізм, самогубство) або поетичною інвективою, а можна дуже грубо й смачно вилаятися. Навіть якщо хтось колись, бодай раз у житті, так вилаявся, то це мусить зацікавити і письменника, і лінгвіста. Попутно скажу — я величезне задоволення отримала, прочитавши книжку-інтерв’ю «священного чудовиська» французької естради Сержа Гензбура. Він епатажний наскрізь: у своїх природних і протиприродних сексуальних устремліннях, у своєму погляді на жінок, на світ, у способі оформлення власного помешкання тощо. Його обсценна мова лише інкрустує правдиве й щире вираження свого «Я», а тому його інтерв’ю не лишають відчуття відрази, навіть коли йдеться про зоофілію... А щодо письменників — усе залежить від та ланту. Є талант — читач може навіть не помітити цієї лайки, бо вона нестиме смислову та емоційну напругу. Якщо нема, то нанизані через кому матюки тільки дратуватимуть, будуть дешевим сурогатом справжнього драматизму чи трагікомізму життя.

— Ми говоримо про людей, які почали писати у 80-тi — 90-ті. А як із старшим поколінням?

— Ті тексти, які до нас дійшли, були, звичайно, редаговані, цензуровані. Але в цьому контексті одразу згадується постать Миколи Лукаша. Як перекладач, людина з геніальним мовним чуттям, він відчував, що не мож на мову каструвати, написав низку блискучих непристойних епіграм, що увійшли у «Шпигачки», видані 2003 року. Його «Матюкологія» була знищена після його смерті, щоб не спаплюжити пам’яті письменника. Доречно згадати і ситуацію із соромі цьким фольклором, зібраним Володимиром Гнатюком і опублікованим 1912 році у Лейпцигу під назвою «Байки не для друку» (текст написаний латинкою). Ця книга зараз — бібліографічна рідкість, але наші видавці не поспішають її перевидавати. Я більше скажу — хоча саме зібрання не перевидається, матеріал з нього включається у сучасні зібрання українських анекдотів навіть без згадки про людину, яка колись доклала титанічних зусиль для опублікування за кордоном оригінальних еротичних оповідань. Наскільки мені відомо, російське видавництво «Ладомир» готує до друку «Байки не для печати. Украинский соромский фольклор» В. М. Гнатюка. Отже, видає Росія, а в наших видавців інтересу до подібної літератури немає. Хоча це можна пояснити тим, що обсценне завжди було частиною російської культури, а тому видаються Барков, Пушкін, «Заветные сказки» Афанасьєва, Лермонтов у серії «Русская потаенная литература»; але, як я вже казала, у Росії інакший культурний фон побутуванн�� подібної літератури. Життя і книжковий ринок формують свідомість, свідомість продукує мову. Якби у нас обсценність, еротика були частиною національного дискурсу — то інакшим було б не тільки ставлення до обсценності, а й модифікувалися б відповідні дискурсивні практики. Заборона ніколи не викорінить небажане. У випадку матюків можна говорити про подвійне табу — по-перше, самі слова табуйовані визначально, а ще й російську мову сюди вплутуємо, мовляв, кляті москалі нам її навішали. І уяви, яка спокуса долати оце подвійне табу в людини, яка активно це робить. А українець, якщо захоче вилаятися — він російською мовою, «по матушке», і одержить від цього величезне полегшення. Я думаю, в міру того, як ми будемо демократичними, цивілізованими, глибоко вільними всередині, обсценна лексика як епатаж зникатиме, а можливо, гармоніюватиме з якимись новими гранями внутрішньої свободи. Подивимось, яке літературне покоління народиться далі, чи воно буде вільним, якими будуть лексичні маркери омовленого ними світу.

— Але від чого те залежить?

— Від духовного клімату в суспільстві. Тобто, з одного боку — звучить лайка пандемічно, з другого — справді така святенницька цнотливість, якась така внутрішня необсценність, аж до гомофобських «Марші за моральну чистоту». Наше суспільство глибоко патріархальним лишається. Подивись наші світські хроніки. На чому будується епатаж? Марка автомобілю, одягу, золота мобілка, кількасот метрів помешкання у Києві... І кажуть, що це епатажна передача. Такі передачі цікаві як дискурс гламуру, як мовний і соціальний маркер селебретіс, як вони себе називають (англ. «celebrity» — «знаменитість, зірка»), а не епатажу. Коли наше суспільство стане заможнішим, то замість обговорення, за скільки тисяч доларів куплений костюм, з’явиться категорія іншого епатажу — вільного, непередбачуваного, атрактивного. Людина має бути вільною у своїх пристрастях і способі життя, які, можливо, відрізняються від загалу, але не порушувати правові норми і свободу іншого. Та до цього суспільство повинно еволюціонувати.

— Ти говориш про пандемічне поширення лайки. Але, може, це і на краще, це ознака, що мова живе і розкріпачується?

— Матюки — аж ніяк не єдина ознака живої української мови. Коли мова була, як ти кажеш, закріпаченою, то, попри це, хто лаявся українською — той лаявся, хто лаявся російською — той лаявся, і зараз продовжують. Живою мова буде тоді, коли українська запанує в інформаційному просторі, коли звучатимуть ефемки справжньою українською, коли фільми і серіали виходитимуть нею, коли український літературний твір отримає Нобелівську премію — умовно кажучи, звісно...

— ...коли армія, зона і бордель заговорять українською...

— Ось це якраз вторинне. Усе починається з культури. Нація себе позиціонує у світі культурними кодами. Є Достоєвський і Чехов, у росіян, Шекспір — у англійців. Світ дивитиметься на нас не через мову, якою говорить зона, а через культурний шар і культурні коди, цікаві світові. Ось коли українська стане престижною, бо буде яскраво представлена в Європі, тоді все це спуститься на низ, і українська мова пануватиме й там. Має бути еліта, яка спирається на патріотичний середній і олігархічний клас. Буде у нас олігарх «-енко», патріот зі статками рівня Ахметова або Пінчука, можливо, все й буде як у людей. А ще — мають бути сталі цивілізаційні орієнтири у суспільстві, без звалювання усіх культурних проблем на російську експансію, приміром.

— Якщо говорити про суспільство: кого ти бачиш читачем словника?

— Мені важко точно спрогнозувати читацьке коло. На сайті «Атеїзм в Україні», приміром, артикулюється думка, що «Господи помилуй», «прости, Господи», «каплиця» — вживаються в еротичному значенні. Однак це перевертання з ніг на голову є абсолютно природним, бо є карнавальною грою, про яку писав ще Бахтін, коли святе стає профанним. Так що кожен читає під своїм кутом зору. Комусь цікаві евфемізми, комусь — крута лайка. Студенти, науковці, викладачі, журналісти, пересічні читачі... Але побачимо по відгуках. Життя словника ��аргону було дуже бурхливим, мені дуже цікаві і критика, і побажання, і навіть та реакція, на яку я, можливо, навіть і не сподіватимуся.

— А якщо знову будуть спекуляції і нічого по суті справи?

— Теж цікаво, які саме спекуляції будуть. Мене, як автора, приваблював міфологічний аспект того самого еротичного фольклору, тих вторинних номінацій на позначення тілесного низу. Коди українських народних пісень... Не може наш народ змиритися — як це так, напоїти коня. Це ж просто кінь, просто напоїти — що ж ви там таке еротичне бачите!..

— Подивимось... Ага, «напоїти коня, фольк-поет. — здійснити статевий акт»... «Дівчино моя, напій же коня! — Не напою, бо ся бою, бо щем не твоя».

— Ці естетичні коди фольклору — не моя чи чиясь вигадка. Маючи напохваті аналогічну лексикографічну продукцію, етимологічну базу і певну гендерну перспективу, я прагнула з максимальною точністю розкрити «кухню» еротичної, евфемістичної частини. Треба просто бути вільним у дослідженні того, що є. І долати ці табу в собі насамперед. Подолаємо в собі — і стане мова кращою та й ми кращими. "День"

 

А ще раніше:


Українська сороміцька культура належить до shit-культури
 
Розмова Євгенії КОНОНЕНКО зi словниковою жінкою Лесею СТАВИЦЬКОЮ
на сторінках газети
"Україна молода" Номер 092 за 25.05.2007



Леся Ставицька народилася в Києві у філологічній родині. Закінчила Київський педінститут ім. М.П. Драгоманова. Доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАНУ. Автор книжок «Естетика слова в українській поезії 10—20 рр. ХХ ст.», «Арго, жаргон, сленг: Соціяльна диференціація української мови», словника «Український жаргон», понад ста наукових статей з питань лінгвопоетики, культури мови, білінгвізму, соціальної діалектології, гендерної лінгвістики. Зараз завершує роботу над словником «Українська мова без табу: обсценізми, матизми, евфемізми, сексуалізми».

      Ми зустрілися з Лесею Ставицькою теплого травневого вечора за пивом у кафе на Русанівці.

    — Лесю, поки ти досліджувала мову української поезії, ти була винятково серйозним науковцем. Та тільки-но почала досліджувати ненормативну лексику, як одразу привернула увагу преси й телебачення. Чому так сталося?

    — Ну, по-перше, смію припустити, що я не перестала бути серйозним науковцем, коли писала про жаргон, і нині, коли пишу про мовне табу: сороміцьку, якщо хочеш по-науковому — обсценну лексику. По-друге, я ніколи не прагнула і не прагну привернути до себе увагу, особливо з боку ЗМІ, особливо у масштабах трьох десятків інтерв'ю за останні чотири роки.

     Насправді, така суспільна увага до звичайнісінького лексикографічного видання — явище ненормальне. Якщо хочеш, ставлення (це не те саме, що вживання!) суспільства до ненормативної лексики — лакмусовий папірець його цивілізованості. Ніяке найкрутіше візуальне порно не викличе такого вибуху емоцій, сміху, суперечливих оцінок, обговорення у пресі, як, приміром, звучання «забороненого плоду» зi сцени, надруковане у книжці чи газеті , ну, і, звичайно, словник. Такий стан та ж Європа пережила п'ятсот років тому і давно «виплюнула». За висловом одного мудрого чоловіка, в уявленні Заходу і «секс-шоп» не є відповідними рефлексами добра і зла. Це два різні зрізи однієї культури. Такі словники спокійнісінько лежать у бібліотеках і цікавлять переважно спеціалістів, частина відповідних слів не менш комфортно почувається у нормативних словниках.

      Незрілість духу і підліткове ставлення до будь-якої розмови вголос про «цю мо��у» вражають. Наведу приклад — одна телевізійна мегазірка під час чергової балачки про жаргон на повному серйозі мене запитала: «Ви така інтелігентна жінка, і вивчаєте непристойну лексику?». Але найбільше мене шокувало інше — настійне прагнення іншої категорії, по-російськи кажучи, «лихих» журналістів (лихой — «сміливий» і лихословити — слова одного кореня) ... «вичавити» з мене в телеефір чи в газету справжній мат!!! Пару міцних слів — і читач чи глядач твій. Якщо еліта, якою є журналісти за визначенням, так думає, і спускає, до речі, цю мову згори, що казати про справжніх підлітків?

      Потоки найбільш табуйованих слів — таке ж звичне явище на наших вулицях, як і розкидані недопалки. Вони не зачіпають слух. А якщо раптом хтось у такий спосіб заговорить по радіо? Це відразу приверне величезну увагу, всі відкладуть свої справи, почнуть слухати.

      — Обурюватись...

      — ... або захоплюватись. Напруга ставлення до зниженої лексики в Україні висока.

      — Дуже багато ненормативної лексики в сучасній літературі...

      — Знаєш, письменник, який виливає на папір нецензурщину, мало чим відрізняється від згаданого підлітка. Хочеться епатувати, порушити певну соціальну рівновагу, перестрибнувши високу планку табу. На жаль, такий літературний епатаж комерціоналізується і врешті-решт дратує, бо написані «три слова» здаються довшими, ніж у реальній розмові.

      І в світовій, і в українській, в тому числі сучасній літературі є письменники, яким ця лексика допомагає порозумітися з реальністю, що за своєю природою є обсценною в плані постійного порушення правил і норм справедливості, гуманності або здорового глузду. Вони залишаються елітарними у своїй брутальності.

      — І, одначе, ти присвятила вивченню підліткового сценарію письма і мовної поведінки чимало часу й зусиль.

      — Знаєш, як лінгвістові мені дуже цікаво вивчати цю лексику, зафіксовану у сороміцькому фольклорі, у мовленнєвих практиках як існуванні людини у мові і мови в ній. Як обивателя, ця лексика мене неймовірно дратує в існуючих масштабах. Прикро, що вона обуденилась, втратила карнавальність, стала матірним поглядом на буденне буття, такою собі насолодою від несвободи. Культура мови виростає з «культури себе» (М. Фуко), це постійне подолання буденності, творення себе у толерантному діалозі з іншим. Наша незграбна соціальна дійсність з її некультурною владою, нервозністю, перманентно фрустрованим суспільством, нещадним маніпулюванням свідомістю ніби присвоює, узурпує людське в кожному. І все-таки... Як сказав сучасний філософ, «від суспільства треба вміти відкараскуватися».

      За специфікою професійної діяльності, як ти розумієш, мені від нього не відкараскатись, принаймні в плані осмислення реальної мови. Ті слова, які так напружують наш соціум, пов'язані з тілесним низом, з його двома функціями: фізіологічні відправлення та секс.

      — Ти береш участь у міжнародних наукових програмах і, певне, знаєш, як відрізняється українська ситуація від інших. Чи не відрізняється?

      — Звичайно відрізняється. У всіх без винятку культур існує ціннісна домінанта, яка визначає вибір тієї чи іншої інвективної стратегії. Європейські культури (з великою долею умовності) традиційно охоплюють три типи: Sex-культура (російська, сербська, хорватська, болгарська — найсильніші три слова); Shit-культура — сподіваюся, глобалізація дозволяє не перекладати цей термін (німецька, чеська, англійська, французька — німецьке «шайзе» і все, що з ним пов'язане); Sacrum-культура (романські мови, частково — чеська, словацька, польська — найстрашніша лайка зi згадуванням Богородиці). Але повторюю, це дуже умовно, бо для соціуму, кожного мовця є своя лабільна система табу.

      — І до якої групи належить українська обсценна культура?

      — Обстежений мною матеріал дозволяє стверджувати, що до Shit -культури. Проста арифметика: фразеологізмів із сексуальним дієсловом — близько 20, із ср..и — 46; з назвою жіночого органа — 38, чоловічого — 57, але із ср.кою — аж 151! З дупою не менше. До речі, самі українці відчувають, що заднє місце — не просто орган, а щось дуже важливе для нашої ментальності, світосприйняття. Пригадуєш дуже милу концептуальну статтю Іди Ворс «Орган шостого чуття» у ПіКу років три тому?

      — Отже, мають рацію ті націоналісти, які стверджують, що в українській мові матюків не було, що їх в нашу солов'їну мову принесли росіяни?

      — Так, що стосується власне мату, тобто сексуальної лайки, принесли його вони. Так само, як німці прищепили колись чехам шіт-лайку. У словнику Грінченка лаятися по-московському — це лаятися в батька-матір. Знаєш, хоч вона й прижилась, але в україномовному втіленні так і не стала чимось оригінальним. Більше того, потрапляючи на наш грунт, вона лексично наповнювалась рідним «задом».

      У безсмертній «Енеїді» І. Котляревського є побіжна заувага по-сербськи величати віру. Тобто, як прокоментував мій батько, — лаялися нецензурними словами. Історичним фактом є те, що в Україні, зокрема й на Полтавщині, звідки Котляревський і мій батько, жило багато сербів, які під час війни Австрії з Туреччиною переселялись в Україну. Серби прийшли в Україну не як колоністи, але своєю сексуальною лайкою впливали на місцеву мову. Нічого не вдієш, міжетнічні зв'язки, міграційні процеси...

      — Але все одно вплив російської мови й культури значно більший.

      — У цьому аспекті так. Проте і нашу обсценність можна там відшукати: Дило говно, треба розжувати, і нашу евфеміністичність: скакать в гречку фіксує вже словник О. Флегона початку 70-х ХХ ст.

      — Тобто ти не поділяєш думку тих мовознавців, які говорять про загибель української мови, про апокаліпсис української культури?

      — Про загибель найголосніше кричать ті, хто лінується або не вміє по-справжньому вивчати мову, укладати нетрадиційні спеціальні словники, які б показували, якою багатою і гарною вона є. Якби ми всі геть розмовляли російською, то вивчали б «українську російську» мову. І крапка. Але добряча частина проговорює себе і свій світ українською.

      Я особисто не поділяю той невротичний пуризм, який притаманний деяким науковцям і політикам. За великим рахунком, мова не є чиєюсь власністю. Хай політики борються з бідністю і невивезеним сміттям, а лінгвісти вивчають, як і чому ми так говоримо. Дивись, і бруду поменшає.

      — Одначе та «рускоязична» напівмова до певної міри визначає процеси в суспільстві.

      — Так, на загал ми живемо у двомовній державі. Як би там не було, але не тільки ми творимо мову, а й мова творить нас. Культурну людину створює культурне мовне середовище, принаймні голоси еліти в інформаційному просторі. В засобах масової інформації щось не дуже чутно голоси українських чи місцевих російських інтелектуалів. Я не кажу, що їх нема, їх не чути у форматі авторських передач.

      — Зараз на сторінках «УМ» у «Київських зустрічах» звучать саме голоси київських інтелектуалів!

      — Це добре, але, згадай, навіть у радянські часи телебачення було значно інтелектуальнішим, були незабутні програми Юрія Лотмана. Навіть якби усе те, що показують по численних каналах, звучало доброю українською, воно б не дуже підняло культурний рівень українців.

      Якщо повернутись до мови, зверни увагу, з повсякденного обігу зникли ритуальні кліше типу «прошу вибачення», «чи можу я вас попросити», «чи не могли б ви щось зробити». Так, це ритуальні слова, але вони багато значать для сценарію глибшої комунікації.

      — Так, у Сполучених Штатах, країні, яка у порівнянні зі шляхетною Європою вважається некультурною, в метро двадцять разів вибачаються, коли пробираються до виходу.

      — Абсолютно правильно. А скільки там наукових розвідок і довідників на тему «мова і ввічливість»!

      — І, одначе, всю цю ситуацію науковці вивчають, систематизують і заносять до словників. Чому в тебе виникає бажання подавати усю цю нешляхетну лексику у вигляді такої шляхетної структури як словник?

      — Культура, байдуже, висока чи маргінальна, за своєю природою прагне систематизації, енциклопедично-словникового впорядкування знань про світ. Про те, що лексикограф не має право каструвати живу мову, ще на початку минулого століття писав І. Бодуен де Куртене. Словник не розбещує і не легітимізує мову, а фіксує певний зріз культури. У самій мові виробилась сила-силенна засобів ошляхетнення непристойного, що становить ще більший науковий інтерес.

— І останнє запитання, яке неможливо обминути, коли ведеш розмову з будь-якою українською інтелектуалкою наших днів. Це гендерні проблеми. Який новий аспект відкриває в цій проблемі мовознавство? Адже відомо, що у вас в інституті проводиться семінар із гендерної лінгвістики.

— Людство поділено на чоловіків і жінок, попри андрогенність людської істоти. Але більшість культур андроцентричні, що позначається і на самій мові, і на комунікації її носіїв. У свідомості наших співвітчизниць так чи інакше глибоко закорінене бачення себе з точки зору чоловічих цінностей. Жінка більшою мірою обплутана різними умовностями, які в той чи інший спосіб хоче розірвати, вдаючись у тому числі до вербальної агресії, мови того ж «правлячого класу» чоловіків.

— Отже, для того, щоб жінка вилаялася нецензурно, потрібні вагоміші причини? Її мають дуже довести, а чоловіки вживають ті слова просто так, навіть не перебуваючи в стані великого роздратування...

— Я маю на увазі те, що у своєму мовному, життєвому виборі ранкового макіяжу вона бачить перед собою чоловіка як дзеркало. Вона має відповідати певним стереотипам. Коли ж накопичене з неї вихлюпується, встигай тільки записувати! Проте, це все одно чоловічі правила гри. "Україна молода"


Коментарі:
13.03.2008 Автор: Харьковчанин
  • "...коли армія, зона і бордель заговорять українською..." Во, вот что вас так волнует! Чтобы в армии послали копать "від паркана до обіду" на мове, в борделе обслужили на мове и чтоб на зоне сидеть комфортно было... Тогда резонный вопрос: почему телеканалы закрываете, школы закрываете, фильмы запрещаете? Ведь это все никого ни в армии, ни борделе, ни на зоне не интересует. ;)
03.04.2008 Автор: Іван
  • 5 квітня в Книгарні \"Є\" відбудеться вечір з Лесею Ставицькою (Київ, Леонтовича 3, підвал). Тема \"не вмирає\"?
08.05.2008 Автор: олег новак
  • Не подобається мені наш час.Велика кількість нецензури, засмічення мови словами іноземного походження,а насамперед це просто байдужість українського народу досвоєї мови, країни і до своїх предків!!!!!!! ФАТАЛЬНА БАЙДУЖІСТЬ! ЦЕ ПРОСТО ЖАХ...
24.10.2008 Автор: квітка
  • Я проти нецензурної лексики!! Я проти цієї книги!!
18.04.2011 Автор: ВІЦЕНКО ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
  • ЩЕПЛЕННЯ (ПРИВИВОЧНИЙ) ГЕНОЦИД ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ- СЛОВ*ЯН УКРАЇНА П��ВТОРЮЄ ШЛЯХ ВЕЙМАРСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 30 РОКІВ 20 СТ. ЇХ МОСОВИМ ЗАХОПЛЕННЯМ ЗЕМЛІ , ЗЛОЧИННИМ РЕЙДЕРСТВОМ ,ПРОДАЖНІСТЮ ЧИНОВНИКІВ , ПАРАЗИТИЗМОМ І РОЗБЕЩЕНІСТЮ "ЖИДО - МАСОНСЬКОЇ ЕЛІТИ" СПЕЦІАЛЬНИМ ВПРОВАДЖЕННЯМ У КЕРІВНІ СТРУКТУРИ ВСІХ РІВНІВ , ДЕГЕНЕРАТІВ , ЗБОЧЕНЦІВ , ПСИХІЧНО ХВОРИХ ЛЮДЕЙ І ОСІБ " НЕТРАДИЦІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ". ТОДІ ПРИЙШОВ АДОЛЬФ ГІТЛЕР. В ЧИЛІ ПРИЙШОВ АУГУСТО ПІНОЧЕТ. В ГРЕЦІЇ ПРИЙШЛИ ПОЛКОВНИКИ ХТО ПРИЙДЕ В УКРАЇНІ ??????????. ЗА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ; МАЗЕПУ-АДОЛЬФА-ДЖУГАШВІЛІ-ПІНОЧЕТА-ЛУКАШЕНКО В ОДНІЙ ОСОБІ-В КРАЩИХ НАЦІОНАЛЬНИХ- КУЛЬТУРНИХ-ІСТОРИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАДИЦІЯХ/ Вакцини існують трохи більше двухсот років,і весь цей час не стихають суперечки про їх ефективність щодо примінення.При тому в нашій країні склались злочинні традиції вакцинувати “всіх підряд,через зручності з організаційної точки зору” що приводить до плачевних результатів? Коли до 90% дітей захворівших дифтерією знаходяться “правильно і своєчасно” привитими. Туберкульоз теж не хоче “знищуватись” не дивлячись на протизаконну медичну допомогу, що надається в роддомах нашим дітям обманом БЦЖ-вакцини в перші дні життя. Особливі хвилювання викликають ті факти, що свідчать про проведення на наших дітях “широкомаштабних випробовувань безпеки” нових вакцин під пристойною пропозицією “календарних щеплень”. І Україна посіла перше місце у світі по активній формі туберкульозу. Мої прогнози 1989-1993рр. І на сьогодні , в Росії проводять прививки під виглядом профілактики , як будто би для попередження раку грудей, та матки. Україна на черзі за цими прививками . . Прививки двох видів; 1. Так от, перша прививка буде являтись обов*язковою в школах, наукових закладах, роботах,- дівчатка ,та жінки з 10 до 30 років/ Ці прививки співпадають з прививками якими стерилізували дівчаток, та жінок дітородного віку,- Мексики , Нікарагуа , Іраку і так далі. Дія на організм; Створення в організмі постійної так названої “хибної вагітності” і відторгнення плоду на 3-4 місяці вагітності. Крім прямої дії, дана прививка має велику психологічну дію, так як багаточисельні викидиші на пізніх строках вагітності створюють панічний страх перед самою можливість вагітності. 2. Прививки розраховані на жінок старше 40 років Імуноглобулін людини, та препарати ГМО Вплив на організм ; Різке збудження імунітету з допомогою введеного “ молодого” імунітету , з наступним, на протязі 2-5 років різким його зниженням ( без підпитки “молодого імунітету”) до нуля , то єсть , не можливістю організму протистояти інфекціям. ( СНІД) . Україна знову посіла перше місце в Європі по захворюваності на СНІД. ЗНАЙ!!! ПО ЗАКОНУ НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ПРОВОДИТИ ВАКЦИНАЦІЮ ДІТЕЙ, ТА ДОРОСЛИХ НАСИЛЬНО!!!!!!!! Батьки повинні знати , що практично після усіх прививок мозок дитини зазнає пошкодження. В 1993 році вперше в Україні зафіксофано дегенерацію нейрогенома еволюційно стабільної структури, яка контролює інтелект людини, тобто мозок. Що слідує за цим,-інтелектуальне виродження нації. Що ми будемо пожинати на початку третього тисячоліття-і буде продовжуватись при повній підтримці народу Прививки-це ще й інструмент, який виконує дві функції. По-перше,пропускаючи дітей через прививки, приховано скоротити населення України до-5млн., та Росії -до 15 млн. до рівня запланованого світовою закулісою. І не тільки України і Росії- а і всієї планети. До 2025-2030 років в Україні залишити 22-26 млн. населення. До 2045-50 років до 5 млн. рабів. Читайте мої наукові роботи , та прогнози 1989-1993 років,- до 2050 років. Друга функція-ослабити роботу мозгового апарату,коли людина буде не в змозі мислити самостійно.Тобто виростити нове покоління людино-тварин. Які тупо повинуються своїм хазяям,- бездумних, бездушних, покірних рабів. Таких людей легко зомбувати ; управляти ними як заманеться катам Українського ,та Російського народу- синам диявола.Тому то й іде стравлення українців, та росіян,-таким чином відволікаючи від страшних проблем двох братніх народів.Іще одне,-використовувати Росіян ,та російськомовних громадян в ролі жандармів проти поневолених народів .- своїх націй. Прививки які мають інородні протеїни, будучи вприснуті в кров, міняють структуру генів людини. Звідси привиті отримують відхилення в психіці, які проявляються в різних формах,та різних періодах життя людини , коли відкривається з віком шизофренія, та інші види захворювань які проявляються через 5-40 років після прививки. Так в 50 роки в США були проведені щеплення найбідніших верств населення від поліомеліту, дослідники виявили потужний імуноподавлювач; вірус СВ-40 . Десятки міліонів американців які отримали ці прививки з цією страшною добавкою вже померли. Саме в ракових пухлинах мозку була виявлена добавка вірусу раку СВ-40. Також вона була виявлена у хворих на білокрів*я. Так от , вдумайтесь, чому по радіо, телебаченню в маршрутках.- народ волає про допомогу своїм маленьким діткам , хворим на різні види онкологічних захворювань. Коли ж ці маленькі створіння отримали ці страшні недуги? Так проводячи експерименти на живих людях, впевнених в тому ,що без прививок вони загинуть від холери,чуми,поліомеліту чи іншої напасти, яку їм обов*язково приправлять в будь які медичні препарати, прививки, чи продукти харчування, парфюмерію і так далі. Таким чином ,комбінатори відпрацьовують схеми мозгового підкорення сатаністам великих мас народу. Мало кому приходить в голову,що прививки-це ще і спосіб прихованої ліквідації сотень міліонів людей, які є зайвою частиною людства , яка перегружає планету. За нашими прогнозами вакцини, медичні препарати, які поставляються, та будуть поставлятись в Україну і які є рекомбінантними генно-інженерними вакцинами, мають ряд отруйних речовин-консервантів; солі ртуті, гідроокис алюмінію, полісорбентів та інше. Що ще заховають генні інженери у вакцини ? Добре відомо що можна підселити туди ген будь якого онкологічного захворювання, чи ген будь якого іншого захворювання. І не тільки у прививки. Уже розроблені прививки в каплях, захворювання очей, серця, печінки і так далі. При тому, що поставщиками цих вакцин є формацевтичні фірми іноземних держав, приватні фірми, які за прибутки готові виробляти ,та постачати любий непотріб. Тому ми звертаємось до всіх людей,-офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, рядових,-АРМІЇ ,МВС ,СБУ ,та всіх силовиків, у вас також є дружини ,діти , внуки , правнуки. Нас рішили знищити і це вже не жарт. Ваших дітей будуть вбивати разом з нашими. Тому у вас є вибір; або допомогати вижити своєму народові. або купувати гробики своїм дітям,внукам.правнукам------------------------------------------------------------------- СПАСІТЬ СВОЇ ,ТА НАШІ ЖИТТЯ. Фонд Рокфелера виділяє міліарди доларів на розробки в напрямку винищення зайвої частини населення (слов*ян), натомість отримає життевий простір України ,та Росії--------------------------------------------------------------------------------------------- Читайте; www . rusprav.org сайт моїх російських колег www. personal-plus.net форум статті = soko1 ДУМАЙ УКРАЇНЕЦЬ З РОСІЯНИНОМ , КИНЬТЕ ЧВАРИ, ВАШІ ВОРОГИ,- СХОДНЯКИ ВЕРХОВНОЇ ЗРАДИ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ . 1989- 2010 років. Директор МП ( ВІЗИР ) наукового центру(СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ-АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУ) моя адс. soko1@ukr.net Віценко В.П. Передавайте мої статті в інтернеті друкуйте та розповсюджуйте їх/ Вимагайте моїх виступів по телебаченню та радіо БЕЗФІНАНСОВІ ПРОЕКТИ; ЕКОЛОГІЯ – ЕКОНОМІКА- С/Г- АРМІЯ ТА ОЗБРОЄННЯ та інше / Буду вдячний за допомогу нашому центру; терміново потрібен хороший ноутбук для роботи -можна б/у . З ПОВАГОЮ ДО ВАС СЛОВ*ЯНИ , ВАШ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ Редаговано 6 раз. Останній раз 02.03.2011 14:05 користувачем soko1. Опції: Відповісти•Цитувати•Відповісти персонально•Підписатися на тему•Доповісти модератору•Редагувати Re: УКРАЇНА З НОЖЕМ У СЕРЦІ Користувач: soko1 (IP-адреса прихована) Дата: 02.03.2011 21:38 БОЖЕВІЛЬНІ ДІТИ ХТО УВАЖНО ЧИТАВ МОЇ НАУКОВІ РОБОТИ- ТОЙ НЕ ЗМІГ НЕ ЗВЕРНУТИ УВАГИ НА ТАКІ ФАКТИ / 2002 РОЦІ В УКРАЇНІ 28862 НЕПОВНОЛІТНІХ ПОКІНЧИЛИ ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ(СУІЦИД) ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВОЛАЛИ; -ВИНОЮ ЯВЛЯЄТЬСЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ -ТЕЛЕБАЧЕННЯ-РОЗБЕЩЕННЯ БАГАТО ВЕРСІЙ ВИСУВАЛОСЬ НАУКОВЦЯМИ РІЗНОГО ТОЛКУ-РІЗНИХ НАПРЯМКІВ НАУКИ- АЛІГОФРЕНИ ВЕРХОВНОГО СХОДНЯКА ВЕРХОВНОЇ ЗРАДИ УКРАЇНИ АВТОРИТЕТНО ЗАЯВЛЯЛИ---------- А НАРОД ХЛОПАВ ВУХАМИ ТА КОВТАВ ПІЛЮЛЮ БРЕХНІ В КОТРИЙ РАЗ/ ТА ЗНОВУ ЦЮ НЕПОТРІБ ВИСУВАВ ДО СХОДНЯКА ВР УКРАЇНИ/ А ШКАТУЛКА ВИЯВИЛОСЬ ВІДКРИВАЄТЬСЯ ПРОСТО--- ПРОВОДИЛОСЬ ВИПРОБУВАННЯ РОЗРОБЛЕНИГО НАУКОВЦЯМИ СМЕРТЕЛЬНОГО НЕЙРОТОКСИНА-ЯКИЙ ПРИВОДИТЬ ЯК РАЗ ДО ТАКОЇ НЕАДЕКВАТНОЇ ПОВЕДІНКИ (частотності до суіциду - самоГУБСТВУ) В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ДОЗИ ПРИМІНЕННЯ МОЖНА СПРОВОКУВАТИ МАСОВЕ САМОГУБСТВО -МАСОВЕ БОЖЕВІЛЛЯ І ТАК ДАЛІ/ ПРИМІНЕННЯ МАЛИХ ДОЗ ЯКРАЗ І ВИКЛИКАЛО БОЖЕВІЛЛЯ ДІТЕЙ І НЕ ТІЛЬКИ САМОГУБСТВО/ ТАК МАСОВОГО ПРИМІНЕННЯ НЕ БУЛО- А ПРИМІНЯЛИ В РІЗНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ/ З ПОВАГОЮ ДО ВАС МОЇ СЛОВ*ЯНИ -ХОХЛИ З КАЦАПАМИ/ КИНЬТЕ МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ЧВАРИ -НЕ ОБРАЖАЙТЕ ОДИН ОДНОГО/ ОБНІМІТЕСЬ БРАТИ МОЇ ТА ВИПИЙТЕ ЧАРЧИНУ-ЗА МИР- ДРУЖБУ ТА ЛЮБОВ / ВАШ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ =АНАЛІТИК-ПРОГНОЗИСТ-ПСИХОЛОГ/
26.05.2011 Автор: ВІКТОР ВІЦЕНКО
  • ЩЕПЛЕННЯ (ПРИВИВОЧНИЙ) ГЕНОЦИД ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ- СЛОВ*ЯН УКРАЇНА ПОВТОРЮЄ ШЛЯХ ВЕЙМАРСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 30 РОКІВ 20 СТ. ЇХ МОСОВИМ ЗАХОПЛЕННЯМ ЗЕМЛІ , ЗЛОЧИННИМ РЕЙДЕРСТВОМ ,ПРОДАЖНІСТЮ ЧИНОВНИКІВ , ПАРАЗИТИЗМОМ І РОЗБЕЩЕНІСТЮ " МАСОНСЬКОЇ ЕЛІТИ" СПЕЦІАЛЬНИМ ВПРОВАДЖЕННЯМ У КЕРІВНІ СТРУКТУРИ ВСІХ РІВНІВ , ДЕГЕНЕРАТІВ , ЗБОЧЕНЦІВ , ПСИХІЧНО ХВОРИХ ЛЮДЕЙ І ОСІБ " НЕТРАДИЦІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ". ТОДІ ПРИЙШОВ АДОЛЬФ ГІТЛЕР. В ЧИЛІ ПРИЙШОВ АУГУСТО ПІНОЧЕТ. В ГРЕЦІЇ ПРИЙШЛИ ПОЛКОВНИКИ ХТО ПРИЙДЕ В УКРАЇНІ ??????????. ЗА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ; МАЗЕПУ-АДОЛЬФА-ДЖУГАШВІЛІ-ПІНОЧЕТА-ЛУКАШЕНКО В ОДНІЙ ОСОБІ-В КРАЩИХ НАЦІОНАЛЬНИХ- КУЛЬТУРНИХ-ІСТОРИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАДИЦІЯХ/ Вакцини існують трохи більше двухсот років,і весь цей час не стихають суперечки про їх ефективність щодо примінення.При тому в нашій країні склались злочинні традиції вакцинувати “всіх підряд,через зручності з організаційної точки зору” що приводить до плачевних результатів? Коли до 90% дітей захворівших дифтерією знаходяться “правильно і своєчасно” привитими. Туберкульоз теж не хоче “знищуватись” не дивлячись на протизаконну медичну допомогу, що надається в роддомах нашим дітям обманом БЦЖ-вакцини в перші дні життя. Особливі хвилювання викликають ті факти, що свідчать про проведення на наших дітях “широкомаштабних випробовувань безпеки” нових вакцин під пристойною пропозицією “календарних щеплень”. І Україна посіла перше місце у світі по активній формі туберкульозу. Мої прогнози 1989-1993рр. І на сьогодні , в Росії проводять прививки під виглядом профілактики , як будто би для попередження раку грудей, та матки. Україна на черзі за цими прививками . . Прививки двох видів; 1. Так от, перша прививка буде являтись обов*язковою в школах, наукових закладах, роботах,- дівчатка ,та жінки з 10 до 30 років/ Ці прививки співпадають з прививками якими стерилізували дівчаток, та жінок дітородного віку,- Мексики , Нікарагуа , Іраку і так далі. Дія на організм; Створення в організмі постійної так названої “хибної вагітності” і відторгнення плоду на 3-4 місяці вагітності. Крім прямої дії, дана прививка має велику психологічну дію, так як багаточисельні викидиші на пізніх строках вагітності створюють панічний страх перед самою можливість вагітності. 2. Прививки розраховані на жінок старше 40 років Імуноглобулін людини, та препарати ГМО Вплив на організм ; Різке збудження імунітету з допомогою введеного “ молодого” імунітету , з наступним, на протязі 2-5 років різким його зниженням ( без підпитки “молодого імунітету”) до нуля , то єсть , не можливістю організму протистояти інфекціям. ( СНІД) . Україна знову посіла перше місце в Європі по захворюваності на СНІД. ЗНАЙ!!! ПО ЗАКОНУ НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ПРОВОДИТИ ВАКЦИНАЦІЮ ДІТЕЙ, ТА ДОРОСЛИХ НАСИЛЬНО!!!!!!!! Батьки повинні знати , що практично після усіх прививок мозок дитини зазнає пошкодження. В 1993 році вперше в Україні зафіксофано дегенерацію нейрогенома еволюційно стабільної структури, яка контролює інтелект людини, тобто мозок. Що слідує за цим,-інтелектуальне виродження нації. Що ми будемо пожинати на початку третього тисячоліття-і буде продовжуватись при повній підтримці народу Прививки-це ще й інструмент, який виконує дві функції. По-перше,пропускаючи дітей через прививки, приховано скоротити населення України до-5млн., та Росії -до 15 млн. до рівня запланованого світовою закулісою. І не тільки України і Росії- а і всієї планети. До 2025-2030 років в Україні залишити 22-26 млн. населення. До 2045-50 років до 5 млн. рабів. Читайте мої наукові роботи , та прогнози 1989-1993 років,- до 2050 років. Друга функція-ослабити роботу мозгового апарату,коли людина буде не в змозі мислити самостійно.Тобто виростити нове покоління людино-тварин. Які тупо повинуються своїм хазяям,- бездумних, бездушних, покірних рабів. Таких людей легко зомбувати ; управляти ними як заманеться катам Українського ,та Російського народу- синам диявола.Тому то й іде стравлення українців, та росіян,-таким чином відволікаючи від страшних проблем двох братніх народів.Іще одне,-використовувати Росіян ,та російськомовних громадян в ролі жандармів проти поневолених народів .- своїх націй. Прививки які мають інородні протеїни, будучи вприснуті в кров, міняють структуру генів людини. Звідси привиті отримують відхилення в психіці, які проявляються в різних формах,та різних періодах життя людини , коли відкривається з віком шизофренія, та інші види захворювань які проявляються через 5-40 років після прививки. Так в 50 роки в США були проведені щеплення найбідніших верств населення від поліомеліту, дослідники виявили потужний імуноподавлювач; вірус СВ-40 . Десятки міліонів американців які отримали ці прививки з цією страшною добавкою вже померли. Саме в ракових пухлинах мозку була виявлена добавка вірусу раку СВ-40. Також вона була виявлена у хворих на білокрів*я. Так от , вдумайтесь, чому по радіо, телебаченню в маршрутках.- народ волає про допомогу своїм маленьким діткам , хворим на різні види онкологічних захворювань. Коли ж ці маленькі створіння отримали ці страшні недуги? Так проводячи експерименти на живих людях, впевнених в тому ,що без прививок вони загинуть від холери,чуми,поліомеліту чи іншої напасти, яку їм обов*язково приправлять в будь які медичні препарати, прививки, чи продукти харчування, парфюмерію і так далі. Таким чином ,комбінатори відпрацьовують схеми мозгового підкорення сатаністам великих мас народу. Мало кому приходить в голову,що прививки-це ще і спосіб прихованої ліквідації сотень міліонів людей, які є зайвою частиною людства , яка перегружає планету. За нашими прогнозами вакцини, медичні препарати, які поставляються, та будуть поставлятись в Україну і які є рекомбінантними генно-інженерними вакцинами, мають ряд отруйних речовин-консервантів; солі ртуті, гідроокис алюмінію, полісорбентів та інше. Що ще заховають генні інженери у вакцини ? Добре відомо що можна підселити туди ген будь якого онкологічного захворювання, чи ген будь якого іншого захворювання. І не тільки у прививки. Уже розроблені прививки в каплях, захворювання очей, серця, печінки і так далі. При тому, що поставщиками цих вакцин є формацевтичні фірми іноземних держав, приватні фірми, які за прибутки готові виробляти ,та постачати любий непотріб. Тому ми звертаємось до всіх людей,-офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, рядових,-АРМІЇ ,МВС ,СБУ ,та всіх силовиків, у вас також є дружини ,діти , внуки , правнуки. Нас рішили знищити і це вже не жарт. Ваших дітей будуть вбивати разом з нашими. Тому у вас є вибір; або допомогати вижити своєму народові. або купувати гробики своїм дітям,внукам.правнукам------------------------------------------------------------------- СПАСІТЬ СВОЇ ,ТА НАШІ ЖИТТЯ. Фонд Рокфелера виділяє міліарди доларів на розробки в напрямку винищення зайвої частини населення (слов*ян), натомість отримає життевий простір України ,та Росії--------------------------------------------------------------------------------------------- Читайте; www . rusprav.org сайт моїх російських колег www. personal-plus.net форум статті = soko1 ДУМАЙ УКРАЇНЕЦЬ З РОСІЯНИНОМ , КИНЬТЕ ЧВАРИ, ВАШІ ВОРОГИ,- СХОДНЯКИ ВЕРХОВНОЇ ЗРАДИ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ . 1989- 2010 років. Директор МП ( ВІЗИР ) наукового центру(СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ-АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУ) моя адс. soko1@ukr.net Віценко В.П. Передавайте мої статті в інтернеті друкуйте та розповсюджуйте їх/ Вимагайте моїх виступів по телебаченню та радіо БЕЗФІНАНСОВІ ПРОЕКТИ; ЕКОЛОГІЯ – ЕКОНОМІКА- С/Г- АРМІЯ ТА ОЗБРОЄННЯ та інше / Буду вдячний за допомогу нашому центру; ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ ДЕКІЛЬКА ХОРОШИХ НОУТБУКІВ ДЛЯ ВІДРЯДЖЕНЬ МОЖНА Б/В. З ПОВАГОЮ ДО ВАС СЛОВ*ЯНИ , ВАШ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
27.10.2011 Автор: Віктор Борківський з роду графів Дунін-Борковських
  • Прокуратура Печерського району м. Києва, 14.03.05р, № 4993. Борківському В.В.. Прокуратурою розглянуто Вашу скаргу з приводу незаконного заволодіння майном ТОВ "Фнміда" гр-м Яворівським В.О.. Матеріали, на підставі яких, по Вашій 01.02.2005р Печерським РУ було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вивчені та у зв’язку з їх суттєвою неповнотою, з письмовими вказівками направлені до райуправління міліції для проведення додаткової перевірки. Після проведення додаткової перевірки про прийняте рішення Вам буде повідомлено Печерським РУ. Прокурор А.Г. Василевський. Відповідь із "соломоновим" рішенням не забарилося. Печерське РУ ГУ МВС України у м. Києві № 54/вх2320 від 22.03.2005р, гр-ну Борковському В.В.. Шановний Вікторе Вікторовичу! Повідомляємо, що Ваша заява співробітниками Печерсько РУ розглянута. Враховуючи те, що в діях керівництва НСПУ (злодія Яворівського) вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 356 КК України, у відповідальності зі ст. 27 КПК України щодо дій, якими завдано шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить право підтримування обвинувачення, а також те, що досудове слідство по таким категоріям справ не проводиться . Для захисту своїх прав Вам необхідно звернутися до суду в порядку приватного звинувачення. З повагою, начальник Печерського РУ В.А. Літяга.
27.10.2011 Автор: Віктор Борківський з роду графів Дунін-Борковських
  • Прокуратура Печерського району м. Києва, 14.03.05р, № 4993. Борківському В.В.. Прокуратурою розглянуто Вашу скаргу з приводу незаконного заволодіння майном ТОВ "Фнміда" гр-м Яворівським В.О.. Матеріали, на підставі яких, по Вашій 01.02.2005р Печерським РУ було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вивчені та у зв’язку з їх суттєвою неповнотою, з письмовими вказівками направлені до райуправління міліції для проведення додаткової перевірки. Після проведення додаткової перевірки про прийняте рішення Вам буде повідомлено Печерським РУ. Прокурор А.Г. Василевський. Відповідь із "соломоновим" рішенням не забарилося. Печерське РУ ГУ МВС України у м. Києві № 54/вх2320 від 22.03.2005р, гр-ну Борковському В.В.. Шановний Вікторе Вікторовичу! Повідомляємо, що Ваша заява співробітниками Печерсько РУ розглянута. Враховуючи те, що в діях керівництва НСПУ (злодія Яворівського) вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 356 КК України, у відповідальності зі ст. 27 КПК України щодо дій, якими завдано шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить право підтримування обвинувачення, а також те, що досудове слідство по таким категоріям справ не проводиться . Для захисту своїх прав Вам необхідно звернутися до суду в порядку приватного звинувачення. З повагою, начальник Печерського РУ В.А. Літяга.
Додати коментар
Ваше ім'я:
Ваш e-mail:
Введіть текст коментаря:
Текст на зображенні:
#
09.03.2008 Постанова Про присудження Національної премії України  імені Тараса Шевченка 2008 р.  ... 06.02.2008 Сумне і радісне – поруч... Володимир Захожий  Цими днями відзначає свій ювілей член Національної спілки п... 01.01.2008 В ім`я майбутнього В ім'я майбутнього                6-8 грудн�... 12.12.2007 Приємні вісті з Македонії ... 13.11.2007 Листопад 2007 6 вівторок 8четвер «Молодий вівторок». «Дитячі книжки» чи «книжки для дітей»? Веде ... 13.11.2007 "Калиновий гай" ровесника незалежностi З ініціативи Президента Віктора Ющенка 2007 рік в Україні оголошено Роком вшанува�... 13.11.2007 Оце так наглядачi Кабмін гідно відзначив 90-ту річницю петроградського перевороту, прийнявши поста... 23.10.2007 Хто реалізує заклик не ходити по газонах людської душі?   Критика   Хто реалізує заклик не ходити по газонах людської душі? ... 15.10.2007 AGREEMENT        AGREEMENT on establishment of the International Association of Writers' Unions " WORD ... 15.10.2007 Угода про утворення Міжнародної асоціації письменницьких спілок "Слово без кордонів"                          &... 10.10.2007 Звернення учасників Міжнародного письменницького форуму "Слово без кордонів" до Президента Грузії Михайла Саакашвілі                         П�... 1.10.2007 "А в душі - весна" "А в душі - весна" Нотатки з ювілейного вечора Олекси Ющенка  &... 1.10.2007 Мозаїка дорожніх зустрічей Дерева, які називаються „ребека”...  Василю Довжику...  Нас час не ... 1.10.2007 Анонс на жовтень 2007 року Будинок письменників України       ... 7.7.2007 Дні пам  (До 70 річчя від дня смерті поета)            Богдану-І... 7.7.2007 Відійшов у вічність Євген Попович           Відійшов у вічність Євген Попович. Зазнала  вели... 7.7.2007 Указ Президента України про відзначення державним 1.     Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня – Переб�... 7.7.2007 30 000 гривень за кращий твір року Положенняпро літературну премію Національної спілки письменників України та фо... 7.7.2007 Про ситуацію довкола видавництва "Український письменник"       З моменту призначення А.Савчука директором видавництва “Укр�... 11.11.2007 … і Гранословіє пошли При НСПУ працюють творчі комісії. Будинок письменників організовує та проводи...
Книжковий супермаркет Nedstat Basic - Free web site statistics # TNT-43 Banner Valid XHTML 1.0 Strict