ЯВОРІВСЬКИЙ Володимир Олександрович.

Народився 11 жовтня 1942 року в с.Теклівка Крижопільського району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1964). Працював у редакціях різних газет у Запоріжжі, кіносценаристом львівського телебачення, референтом СПУ, завідуючим відділом прози, заступником головного редактора журналу “Вітчизна”, секретарем СПУ.

Автор книжок оповідань і повістей “А яблука падають…” (1968), “Горно стиглого винограду” (1971), “З висоти вересня” (1984), “Вовча ферма” (2000), книг публіцистики “Крила, вигострені небом” (1975), “Тут, на землі” (1977), “І в морі пам’ятати джерело” (1980), “Право власного імені” (1985), “Що ж ми за народ такий?” (2000); романів “Ланцюгова реакція” (1978), “Оглянься з осені” (1979), “Автопортрет з уяви” (1981), “А тепер – іди” (1983), “Марія з полином наприкінці століття” (про Чорнобильську катастрофу), “Криза”.

Автор програми “20 хвилин з В.Яворівським” на Українському радіо.

Твори перекладено на мови інших народів.

За художньо-документальну повість “Вічні Кортеліси” удостоєний Державної премії ім.Т.Г.Шевченка (1984).

Був головою Комітету з Державних премій ім.Т.Г.Шевченка, очолював Демократичну партію України, обирався народним депутатом СРСР 1989 року, народним депутатом України І та ІІ скликання, очолював першу парламентську комісію з питань чорнобильської катастрофи.